Кошице. Словаччина

Кощице – це містечко на сході Словаччини, друге за розміром після Братислави. Всього лиш за 90 км від Ужгорода можна потрапити в прекрасне місто, яке дуже затишне, чисте і надзвичайно тепле. Тепле по відношенню як до жителів, так і до туристів. Сюди хочеться повертатись ще і ще, що ми неодмінно й зробимо.

Перед поїздкою, я шукаю в інтернеті, які тут є визначні місці . Та нічого так і не знайшов. Тому їдучи в Кошице ми не надіялися побачити чогось такого "Вау!". Але загальна атмосфера яка панує в місті, перевершила мої очікування.

 

Приїхали ми на вихідні і склалося враження, що місто вимерло. Пусті вулиці, практично відсутній автомобільний трафік, тільки в самому центрі можна було побачити трохи місцевого населення і туристів. Мені це дуже сподобалося, так як я не є любителем метушні.

Як і кожне європейське місто, Кошице має старий центр, в якому знаходиться більша кількість визначених пам'яток. Тут багато вузьких вулиць з одно- і двоповерховими будинками, всі розмальовані в різних кольорах і прикрашені акуратними клумбами. Загалом місто дуже зелене: крім великого парку поряд з історичним центром, майже в кожному кварталі є скверики, а на вулиці повсюди клумби.

В жарку погоду, ось так на вулиці, всім бажаючим, роздають холодної води з лимоном і м'якою. Я спочатку подумав, що це таким чином піариться, якась політична партія, як звичайно буває у нас. А виявилося, що ні - турбота про жителів.

Головна окраса Кошице - готичний Собор св. Єлизавети, його видно буквально з будь-якої точки міста. 

Собор може похвалитися внутрішніми кам'яними гвинтоподібними сходами. Піднявшись по яких, можна опинитися на оглядовому майданчику, з відкритим приголомшливим видом на місто.

Збоку від собору стоїть дзвіниця, а поруч - старий дзвін Урбан. Який вже два рази, під час пожежі, падав з дзвіниці і розбивався. Склеївши його втретє, так і залишили в низу.

Поруч з кафедральним собором - каплиця Святого Михайла, названа на честь покровителя міста. Вона була побудована як цвинтарна каплиця. 

На центральній площі головної вулиці, крім готичного собору Святої Єлизавети, знаходиться  співаючий фонтан (який вечорами переливається всіма кольорами веселки).

А одразу за кількасот метрів від готичного собору розташований міський театр – подібний до Львівського та Одеського оперних театрів.

За театром розташувалися міська Ратуша, Чумна колона (традиційне споруда для європейських міст, зведене на честь Пресвятої діви Марії в знак подяки від позбавлення від смертоносної хвороби).

На фото нижче Жобраков дом, тобто будинок жебрака. Згідно з міською легендою, один місцевий жебрак за все своє життя назбирав стільки грошей, що їх вистачило на розкішний особняк в центрі міста.  Місцеві жартують, що цей особняк з’явився в Кошице для того, щоб будь-який, навіть самий бідний житель міста знав, що він теж може коли-небудь стати міщанином.

Загалом, гуляти центральними частинами Кошице – одне задоволення. Яскраві кольори та низькі споруди викликають відчуття, ніби ти на мить потрапив у казку.

 

Система громадського транспорту у місті більш ніж розвинена. Завдяки достатній кількості автобусів, тролейбусів та трамваїв, без особливих труднощів можна потрапити в будь-яку частину міста. Основним видом транспорту є автобус. Відстань між зупинками, не більше 5 хв. пішого ходу.

 

Мені дуже сподобалися тролейбуси, забарвлення яких би пасувало в українських містах.

Залізничний вокзал розташований одразу біля автовокзалу, тому проблем із орієнтуванням на місцевості не виникне.

Ціни в Кошице цілком помірні порівняно з іншими європейськими країнами. За повноцінний обід у звичайному ресторанчику готуйте 10-15 євро. Як шукати? Можна йти на нюх і заглядати у місця, які сподобались, а можна й дотримуватись виключно рейтингу від Tripadvisor і рекомендацій інших мандрівників. Тут вже хто що полюбляє.

 

Якщо ж подорож бюджетна, то шукайте поблизу супермаркети і готуйте їжу в хостелі чи квартирі, яку орендуєте.

 

Проживання у Кошице. За 25-30 євро можна знайти двомісний номер у непоганому готелі. Хочеться більше комфорту – готуйтеся платити 50-60 євро за ніч і більше. Для бюджетних туристів - хостел 12-15 євро.

Словацька мова дуже близька до української, і ваші знання англійської, німецької і т.д. тут не пригодяться: вас прекрасно зрозуміють і на рідній. А якщо ви володієте закарпатським діалектом, то говоріть сміло, вас зрозуміють краще ніж на українській.

 

В центрі знаходиться великий супермаркет Tesco на 5 поверхів, три з яких із одягом. Та я б не радив витрачати на нього час, вибір там ніякий, а ціни не назвеш привабливими.

 

Торгові центри в Кошице – це зовсім інша справа. Здорова конкуренція змушує магазини регулярно проводити акції та знижки, а в сезон розпродажів ціни падають до 90%. В Україні такі речі будуть коштувати в два, а то і три рази дорожче. 

І обов'язково рекомендую побачити місто після заходу сонця. 

Кошице – може стати для вас як повноцінною мандрівкою, так і частиною тривалої пригоди. Звідси зручно планувати переїзди або перельоти глибше в Європу. Аеропорт є другим за величиною у Словаччині, звідси також літають лоу-кости. Загалом Кошице красиве місто, і варте візиту туди. Тож, на вікенд їдьте сміло.